Жовчнокам’яна хвороба (холелітіаз) – це захворювання, за якого в жовчному міхурі формуються тверді утворення – камені. Вони утворюються внаслідок зміни складу жовчі та порушення її відтоку. Захворювання може тривалий час розвиватися без виражених симптомів, проте іноді супроводжується больовими нападами та призводить до ускладнень.
Своєчасна діагностика жовчнокам’яної хвороби дає змогу виявити камені, оцінити стан жовчного міхура та визначити подальшу тактику спостереження або лікування.
Жовчнокам’яна хвороба: що це таке та чому утворюються камені?
Жовчний міхур – орган, який накопичує та концентрує жовч, що виробляється печінкою. Вона містить холестерин, білірубін, жовчні кислоти та інші компоненти. Якщо їхнє співвідношення порушується, окремі речовини можуть випадати в осад, утворювати кристали та поступово перетворюватися на камені.
За хімічним складом розрізняють:
- Холестеринові камені – утворюються переважно з холестерину.
- Пігментні камені – містять сполуки білірубіну.
Ризик розвитку жовчнокам’яної хвороби підвищують:
- порушення обміну холестерину;
- надмірна маса тіла та ожиріння;
- цукровий діабет;
- спадкова схильність;
- гормональні зміни та вагітність;
- швидке схуднення та тривале голодування;
- нерегулярне харчування.
Водночас утворення каменів не завжди пов’язане з харчовими звичками. Жовчнокам’яна хвороба може виникати й у людей із нормальною масою тіла та збалансованим раціоном.
Основні симптоми жовчнокам’яної хвороби та можливі ускладнення
Жовчнокам’яна хвороба нерідко має безсимптомний перебіг і виявляється випадково під час УЗД органів черевної порожнини. Якщо камені перешкоджають відтоку жовчі, можуть виникати характерні больові напади – жовчна коліка.
Основними симптомами є:
- біль у правому підребер’ї або верхній частині живота;
- поширення болю на спину чи праву лопатку;
- нудота, іноді блювання;
- дискомфорт після їжі;
- відчуття важкості та здуття живота.
Больовий напад може тривати від кількох десятків хвилин до кількох годин.
Важливо враховувати, що здуття живота, печія, гіркота в роті та відчуття важкості після їжі не є специфічними ознаками жовчнокам’яної хвороби. Вони можуть супроводжувати й інші порушення роботи травної системи.
За певних обставин захворювання може призводити до ускладнень:
- Гострий холецистит – запалення жовчного міхура.
- Холедохолітіаз – наявність каменів у загальній жовчній протоці.
- Холангіт – запалення жовчних проток.
- Гострий біліарний панкреатит – запалення підшлункової залози внаслідок порушення відтоку панкреатичного секрету.
Сильний або тривалий біль у животі, підвищення температури, озноб, повторне блювання, пожовтіння шкіри чи білків очей потребують невідкладної медичної допомоги.
Діагностика жовчнокам’яної хвороби: які обстеження необхідно пройти?
Основним методом виявлення каменів у жовчному міхурі є УЗД органів черевної порожнини. Це неінвазивне дослідження дає змогу оцінити стан жовчного міхура та виявити структурні зміни навіть за відсутності клінічних проявів.
Під час ультразвукового дослідження лікар оцінює:
- наявність, кількість і розміри каменів;
- товщину стінок жовчного міхура;
- наявність жовчного осаду (сладжу);
- ознаки запального процесу;
- діаметр жовчних проток;
- стан печінки та інших органів черевної порожнини.
Результати УЗД допомагають виявити жовчнокам’яну хворобу та оцінити стан жовчовивідної системи. Однак для визначення подальшої тактики важливо враховувати не лише ультразвукову картину, а й симптоми та загальний стан пацієнта.
За підозри на ускладнення або наявність каменів у жовчних протоках гастроентеролог може рекомендувати додаткові лабораторні чи інструментальні обстеження.
Консультація гастроентеролога при жовчнокам’яній хворобі: обстеження та подальше спостереження
Консультація гастроентеролога рекомендована за наявності болю в правому підребер’ї, дискомфорту після їжі, нудоти, а також у разі випадкового виявлення каменів під час ультразвукового дослідження.
Під час прийому лікар:
- уточнює характер і частоту скарг;
- оцінює результати УЗД;
- враховує супутні захворювання та фактори ризику;
- визначає необхідність додаткової діагностики;
- надає рекомендації щодо подальшого спостереження або лікування.
Наявність каменів не завжди означає необхідність видалення жовчного міхура. Якщо вони не спричиняють симптомів і не супроводжуються ускладненнями, у багатьох випадках достатньо індивідуально визначеної тактики спостереження. За повторних нападів жовчної коліки або розвитку ускладнень може знадобитися консультація хірурга та розгляд питання про холецистектомію – видалення жовчного міхура.
Для зниження окремих факторів ризику важливо:
- підтримувати здорову масу тіла;
- уникати різкого схуднення та тривалого голодування;
- дотримуватися регулярного харчування;
- включати до раціону достатню кількість харчових волокон;
- підтримувати регулярну фізичну активність.
Самостійно приймати жовчогінні препарати за наявності каменів не рекомендується.
У медичному центрі «Малахіт» можна пройти УЗД органів черевної порожнини та отримати консультацію гастроентеролога. Лікар допоможе оцінити результати обстеження, визначити можливі причини симптомів і надати рекомендації щодо подальшого спостереження або лікування.