Куприк має складну анатомію, незважаючи на досить невеликі свої розміри. Однією з найчастіших причин діагностики даної області є хронічний біль – кокцигодинія. Це досить поширене захворювання, яке важко оцінити і вилікувати. Спеціальна візуалізація може допомогти у визначенні потенційних причин болю, щоб допомогти у її лікуванні.
Зазвичай біль або дискомфорт виникає після травми та характеризується нормальними візуалізуючими характеристиками при статичній рентгенографії.
Крім механічного болю в куприку, кокцигодинія може бути викликана безліччю інших станів, пов’язаних з крижово-куприковою областю, які добре видно при МР-візуалізації. До них відносяться новоутворення, інфекції, відкладення кристалів та кістозні утворення, такі як пілонідальна кіста.
У той час як клінічний діагноз кокцигодинії відносно простий, додаткова візуалізація куприка і оточуючих його тканин є унікальною проблемою для радіолога через складну і мінливу регіональну анатомію.
Анатомія крижово-куприкової області
Криж являє собою наступний відділ хребетного стовпа після поперекового і складається з 5 хребців, що зрослися. Тип з’єднання крижів з куприком називається синхондрозом і має хрящову природу, що дозволяє куприку змінювати своє положення в певних випадках.
Найчастіше куприк складається з чотирьох сегментів – це змінені і зрослі хребці. Однак іноді куприк може мати три сегменти (спостерігається у 13% населення) або п’ять сегментів (11%). Нормальна кривизна куприка також сильно варіюється – є аж 6 описаних типів кривизни, що зустрічаються в нормі.
Куприк і крижово-куприкова область мають безліч прикріплень, включаючи м’язові, зв’язкові та фасціальні структури. Всі вони забезпечують стабільність і рухливість куприка в різних його положеннях. Будь-які патологічні зміни можуть виявлятися болем або дискомфортом при фізичних навантаженнях, певних вправах або просто в повсякденному житті.
Візуалізація крижово-куприкової області
За наявності гострого болю, особливо після травми, перш за все виконується звичайний рентген. Це швидкий та дешевий метод діагностики, завдання якого визначити, чи є перелом. Якщо є ознаки перелому і він виглядає складним, проводять КТ-дослідження для остаточного діагнозу.
Якщо біль не пов’язаний з нещодавньою травмою, можна виконати динамічну рентгенографію, яка допоможе визначити становище куприка в різних статичних позах. Коли ж динамічна рентгенографія не виявляє причини болю, МРТ проводять, щоб відобразити зміни інтенсивності сигналу в куприку або навколо нього, які можуть бути пов’язані з конкретним місцем подразнення. Зважаючи на особливості анатомії та малих розмірів, морфологія куприка краще оцінюється саме на МРТ.
Магнітно-резонансна томографія повністю безпечна і незамінна у разі діагностики хронічного болю у хребті, а особливо у нижній його частині.
