Крижово-клубовий суглоб з’єднує тазові кістки (гребні здухвинних кісток) з крижом, трикутною кісткою між поперековим відділом хребта і куприком.
Крижово-клубовий суглоб зазвичай малорухливий. Невеликі рухи в суглобі допомагають поглинати удари при ходьбі та бігу та нахилятися вперед/назад. Суглоб укріплений міцними зв’язками, що оточують його, деякі з яких проходять через суглоб задньої частини таза. Ця мережа м’яких тканин забезпечує підтримку, обмежує зайві рухи у суглобі та допомагає поглинати тиск.
Інші м’язи, що підтримують функцію крижово-клубового суглоба, включають великий сідничний м’яз і грушоподібний м’яз.
Джерела дисфункції крижово-клубового суглоба
До первинних механізмів, що призводять до патології крижово-клубового суглоба відносяться:
- Надмірний рух (гіпермобільність або нестабільність) у крижово-клубовому суглобі може спричинити нестабільність тазу та призвести до болю. Біль від надмірного руху зазвичай відчувається в нижній частині спини та/або стегні та може іррадіювати в область паху.
- Занадто мало рухів (гіпомобільність чи зайва фіксація) може провокувати м’язову напругу, біль та перешкоджати рухливості. Біль зазвичай відчувається на одній стороні нижньої частини спини або сідниць і може іррадіювати вниз по задній частині ноги (аналогічно болю при ішіасі, тобто викликаною грижею поперекового диска).
Запалення крижово-клубового суглоба (сакроілеїт) також може викликати тазовий біль і скутість. Дисфункція крижово-клубового суглоба призводить до запалення, або воно виникає при нормальній функції суглоба через інфекцію, ревматоїдний стан або іншу причину.
Інструментальна діагностика за допомогою МРТ
Серед доступних методів візуалізації важливу роль у діагностиці крижово-клубових порушень грає магнітно-резонансна томографія. МРТ – це дослідження, яке прискорює процес між початковим проявом симптомів та постановкою діагнозу, оскільки дозволяє виявити запалення на ранніх стадіях. При МРТ на активне запалення крижово-клубових зчленувань вказує наявність субхондрального набряку кісткового мозку, синовіту, бурситу або ентезиту.
Ви повинні бути готові, що МРТ дослідження може зайняти деякий час, особливо якщо сканується кілька областей тіла; в середньому для візуалізації поперекового відділу хребта потрібно від 20 до 30 хвилин.
Крижово-клубові суглоби схильні до всіх захворювань, які можуть вражати інші суглоби. Хоча основним клінічним показанням для МР-візуалізації крижово-клубових суглобів є виключення або підтвердження запального сакроілеїту, слід пам’ятати, що багато інших захворювань або стресові реакції можуть вражати крижово-клубові суглоби:
- Запальний сакроілеїт. Найбільш поширенимою, надійною та діагностичною МРТ-ознакою активного сакроілеїту є набряк кісткового мозку.
- Інфекційний сакроілеїт – зазвичай односторонній і супроводжується загальними симптомами (підвищення температури тіла, слабкість тощо).
- Остеоартрит – симетрична ознака зношеності суглоба, що часто зустрічається у людей похилого віку.
- Дифузний ідіопатичний скелетний гіперостоз — насамперед уражаються крижово-клубові зв’язки.
- Стресова реакція. Хронічний стрес і надмірні фізичні навантаження також можуть викликати реактивні зміни м’яких тканин навколо крижово-клубового суглоба у спортсменів.
- Переломи тазу внаслідок остеопорозу – нерідка причина болю в попереку у літніх пацієнтів із остеопорозом.
- Конденсуючий клубовий остеїт викликається склерозом клубової кістки в місці її прилягання до сакроілеального зчленування. Зазвичай це спостерігається у жінок дітородного віку та, швидше за все, пов’язане з аномально високим стресом під час вагітності.
На додаток до візуальних проявів слід враховувати клінічний (консультація лікаря) та серологічний (різні лабораторні аналізи) профіль пацієнтів.
Незважаючи на важливість правильної ранньої діагностики запального сакроілеїту та спондилоартриту, не менш важливо розпізнавати утворення, які можуть імітувати сакроілеїт. МРТ чудово справляється з цим завданням і є найкращим методом для диференціальної діагностики захворювань крижово-клубового зчленування.
