МРТ чи КТ: у чому різниця, їхні переваги та недоліки

На сьогодні існує велика різноманітність діагностичних методів, спрямованих на виявлення будь-якого захворювання. Зокрема, МРТ та КТ належать до найпопулярніших та найефективніших способів обстеження організму людини. Обидві процедури мають свої особливості, функції та призначення, отож часто у пацієнтів виникає питання щодо того, у чому полягають їхні відмінні риси, переваги, недоліки, а також люди часто цікавляться тим, який метод є кращим у конкретному випадку. Отож варто розмежувати ці два поняття та надати ґрунтовну інформацію щодо протипоказань, підготовки та проведення цих видів обстеження.

Протипоказання для МРТ та КТ

Обидві діагностичні процедури мають деякі протипоказання, отож варто обов’язково взяти до уваги наступні пункти.

Отже, МРТ не проводиться у наступних випадках:

1. Наявність в тілі людини електронних медичних приладів (кардіостимулятори, протези клапанів серця, слуховий апарат)
2. Наявність металічних приладів на досліджуваній ділянці.
3. Наркотичне або алкогольне сп’яніння.
4. Психічні захворювання, відхилення у пацієнта, що можуть спричинити неадекватну реакцію (панічні атаки, надмірне збудження)
5. Неможливість тримати непорушне положення під час дослідження.
6. Надмірна вага, вище допустимої для апарата.

Протипоказаннями до КТ є:

1. Захворювання нирок (при використанні в/в контрастування).
2. Вагітність на будь-якому терміні.
3. Грудне вигодовування.
4. Надмірна вага, вище допустимої для апарата.
5. Алергія на компоненти препарату для контрастування.
6. Пухлини наднирників.

Які органи та тканини краще видно на МРТ та КТ?

Під час КТ найкраще візуалізуються кістки, травми голови, грудної клітки, органів черевної порожнини (кишківник та шлунок), захворювання легень та придаткових пазух, адже дія рентгенівських променів дозволяє детально вивчити структуру, щільність тканин та визначити точну локалізацію травм. Також КТ є інформативним при проведенні онкоскринінгів.

МРТ же частіше застосовують для дослідження м’яких тканин, зокрема цей метод особливо інформативний для виявлення уражень структур головного і спинного мозку, патологій хрящової тканини, суглобів, внутрішніх органів та судин.

Відмінність МРТ від КТ

Відмінність МРТ та КТ полягає насамперед у їхньому механізмі дії. Головна ознака КТ – використання рентгенівського опромінення для візуалізації внутрішніх структур, тоді як МРТ характеризується застосуванням ядерного магнітного резонансу. Для проведення обох процедур людину поміщають всередину тунелю апарату. Під час КТ спеціальний апарат обертається навколо певної ділянки, а вплив потужного магнітного поля при МРТ поширюється на все тіло людини.

Процедура МРТ є цілком безпечною, тож її дозволяється проводити необмежену кількість разів. Під час КТ організм людини отримує певну дозу опромінення в залежності від зони обстеження, тож безпечна частота проведення процедури дослідження внутрішніх органів, як от онкоскринінг (за відсутності особливих показань, коли користь перевищує ризик) – раз на рік, інші зони з меншим рентгенівським навантаженням можна робити частіше за показаннями. Варто також зазначити, що обидві процедури призначаються лікарем індивідуально, залежно від поставлених цілей та стану пацієнта.

З якого віку можна проводити МРТ та КТ?

Вікові обмеження до проведення МРТ та КТ, як правило, не застосовуються, що вказує на доступність цих процедур. Хоча, наприклад, здійснення КТ грудної клітки не рекомендують дітям до 12 років, якщо тільки немає нагальної потреби у такому виді діагностики. Це пов’язано зі шкідливим впливом рентгенівських променів, саме тому основними протипоказаннями є вагітність та період грудного вигодовування. У будь-якому випадку надзвичайно важливо брати до уваги протипоказання та індивідуальні особливості пацієнтів, аби не нашкодити здоров’ю.

Правила підготовки до процедур КТ та МРТ

Особливості підготовки до КТ та МРТ є схожими, проте вони можуть різнитися залежно від досліджуваної ділянки. Якщо заплановані КТ або МРТ органів черевної порожнини або малого таза, то пацієнту необхідно:

1. Відмовитися від вживання продуктів, що посилюють газоутворення. До таких належать бобові, свіжі овочі, фрукти, молочні продукти, хлібобулочні вироби.
2. Утриматися від приймання їжі приблизно за 6-8 годин до проведення процедури.
3. Одягнути зручний одяг, що не перешкодить проведенню процедури.
4. За потреби зробити клізму аби прийняти ентеросорбенти.

Більш детальну інформацію про підготовку до кожного виду обстеження надає персонал діагностичних центрів при запису.