Ризик виникнення новоутворень в органах репродуктивної системи суттєво збільшується у жінок віком старше 50 років та зустрічається у 50% усіх випадків. Щоправда, на сьогодні такі патології нерідко зустрічаються також у молодих жінок віком 18-20 років. На жаль, міома матки, що є доброякісним новоутворенням, стала доволі розповсюдженим захворюванням, що без належної терапії може призвести до небезпечних ускладнень.
Міома матки – що це, як лікувати, якими методами
Міома матки, або ж лейоміома чи фіброміома, це новоутворення матки доброякісного характеру. Пухлина розвивається через поділ та накопичення м’язових та сполучних клітин матки, на що впливають стресові ситуації, зміни в гормональному фоні та низка інших зовнішніх факторів. Розрізняють наступні види міоми: підочеревинна, підслизова, внутрішньостінова та шийкова.
Міома є вузловим новоутворенням, що збільшується доволі повільно, тож така пухлина малого розміру може зовсім не турбувати жінку. Проте у випадку розростання міоми до великого розміру, жінка може мати вигляд вагітної.
Часто міома матки може бути комбінованим захворюванням і розвиватися поряд з гіпертонічною хворобою, патологіями молочних залоз, шлунково-кишкового тракту, ішемічною хворобою серця, ожирінням та неврозами.
Лікування міоми матки полягає у зменшенні розміру пухлини та усуненню її ознак. Для цього застосовують:
- Негормональні препарати, що зменшують та усувають запальний процес в органах малого таза.
- Гормональні препарати, дія яких сприяє зменшенню вузлового новоутворення.
- Хірургічне втручання, якщо новоутворення має великий розмір, жінка відчуває нестерпний біль або ж виникає сильна маткова кровотеча. Операцію проводять у першій половині циклу, а реабілітаційний період становить приблизно 2-3 місяці.
Показання та протипоказання лікування міоми матки
Таке захворювання може тривалий час взагалі не супроводжуватися серйозними проявами або бути дуже схожим за своєю симптоматикою на інші захворювання репродуктивної системи. Міома матки може проявлятися наступними симптомами:
- Довгі менструації та надмірні виділення.
- Анемія внаслідок надмірних виділень.
- Дискомфортні відчуття внизу живота.
- Закрепи, біль під час сечовипускання.
- Важка вагітність.
Для чіткого діагностування такої патології у медичній практиці застосовують наступні методи та етапи:
- Огляд у кабінеті гінеколога.
- Ультразвукове дослідження.
- КТ чи МРТ.
- Аналіз крові на анемію, аналіз сечі.
- Доплерографія судин матки.
- Гістероскопія.
Якщо такий діагноз підтвердився, то пацієнтці необхідно уникати:
- Надмірної фізичної активності.
- Самостійного підбору оральних контрацептивів.
- Відвідування саун, бань, гарячих ванн.
- Перевантаження нервової системи.
- Засмагання.
Найважливіше про міому матки, причини її виникнення
Міома матки вважається одним з найпоширеніших захворювань жіночої репродуктивної системи, адже діагностується у 20% жінок репродуктивного віку. Ймовірними ускладненнями можуть стати переродження вузлів у злоякісні утворення, викидні, безпліддя та сильний біль у ділянці живота.
Причини виникнення міоми матки різноманітні. Все ж найочевиднішим фактором розвитку міоми є дисбаланс гормонів естрогену та прогестерону. У старшому віці в організмі жінки зменшується вироблення прогестерону, внаслідок чого естроген, як домінувальний гормон, може спровокувати певні патології репродуктивних органів. Окрім цього на розвиток такої міоми можуть вплинути наступні фактори:
- Порушення менструального циклу.
- Інфекційні та запальні захворювання сечостатевої системи.
- Раннє статеве дозрівання.
- Спадковість.
- Надлишкова вага.
- Безпліддя, переривання вагітності на ранніх термінах.
- Цукровий діабет.
- Погані звички, нездоровий спосіб життя.
- Напружений емоційний стан, депресії, тривога, порушення сну.
Для зменшення ризику виникнення міоми матки потрібно вести здоровий спосіб життя, позбутися шкідливих звичок, налагодити збалансоване харчування та вчасно звертатися до лікаря при виникненні будь-яких підозр чи симптомів. Проходити регулярні огляди у гінеколога.
